ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА КОРУПЦІЮ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

Про що: 
У цій інструкції Ви дізнаєтесь про відповідальність за корупцію юридичних осіб.

Відповідальність за корупційні правопорушення саме юридичних осіб була запроваджена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб» від 23 травня 2013 року N 314-VII.

В подальшому, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року N 1207-VII було внесено зміни до вищезазначеного Закону в частині застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Розглянемо можливість притягнення юридичних осіб до відповідальності більш детально.

1. Важливо знати

Законом не впроваджується кримінальна відповідальність юридичних осіб.

Це лише заходи кримінально правового характеру (КПХ), які застосовуються у зв'язку із притягненням до кримінальної відповідальності уповноважених осіб таких юридичних осіб за вчинення ними корупційних злочинів від імені та в інтересах такої юридичної особи.

2. Хто визнається уповноваженою особою

Під уповноваженими особами юридичної особи слід розуміти службових осіб юридичної особи, а також інших осіб, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи чи договору мають право діяти від імені юридичної особи.

Загалом це можуть бути керівник, бухгалтер, члени правління або працівники юридичної особи, до обов'язків яких входить представництво підприємства.

3. Злочини

Заходи кримінально-правового характеру будуть застосовуватись до юридичної особи, якщо її уповноважена особа вчинила один із таких злочинів:

Корупційні злочини:

• Стаття 209 КК - Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;
• Стаття 306 КК - Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих  лікарських засобів;
• Стаття 368-3 ч.1,2 КК - Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми;
• Стаття 368-4 ч.1,2 КК -  Підкуп особи, яка надає публічні послуги;
• Стаття 369 КК - Пропозиція або надання неправомірної вигоди службовій особі;
• Стаття 369-2 КК - Зловживання впливом.

Інші злочини:

• Стаття 109 КК -  Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади;
• Стаття 110 КК - Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України;
• Стаття 113 КК -  Диверсія;
• Стаття 146 КК - Незаконне позбавлення волі або викрадення людини;
• Стаття 147 КК - Захоплення заручників;
• Стаття 159-1 ч. 2-4 КК - Порушення порядку фінансування політичної партії, передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму;
• Стаття 160 КК - Підкуп виборця, учасника референдуму;
• Стаття 258 КК - Терористичний акт;
• Стаття 258-1 КК - Втягнення у вчинення терористичного акту;
• Стаття 258-2 КК - Публічні заклики до вчинення терористичного акту;
• Стаття 258-3 КК  - Створення терористичної групи чи терористичної організації;
• Стаття 258-4 КК - Сприяння вчиненню терористичного акту;
• Стаття 258-5 КК - Фінансування тероризму;
• Стаття 260 КК - Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань;
• Стаття 262 КК - Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем;
• Стаття 436 КК - Пропаганда війни;
• Стаття 437 КК - Планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни;
• Стаття 438 КК - Порушення законів та звичаїв війни;
• Стаття 442 КК - Геноцид;
• Стаття 444 КК - Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист;
• Стаття 447 КК - Найманство.

4. Покарання - види заходів кримінально-правового характеру.

Штраф – cуд застосовує штраф виходячи з двократного розміру незаконно одержаної неправомірної вигоди. У разі коли неправомірну вигоду не було одержано, або її розмір неможливо обчислити, суд застосовує штраф у розмірі від 5 тис. до 75 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян залежно від ступеня тяжкості злочину вчиненого уповноваженою особою юридичної особи. Виплата штрафу може бути відстрочена до 3-х років, залежно від майнового стану юридичної особи.

Ліквідація – або так звана кримінально-правова ліквідація полягає у примусовому припиненні державної реєстрації юридичної особи, уповноважена особа якої вчинила будь-який із злочинів передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, 160, 260, 262, 258-258-5, 436, 436-1, 437, 438, 442, 444, 447 КК України.

Конфіскація майна – примусове безоплатне вилучення майна юридичної особи у власність держави, що проводиться лише при застосуванні до юридичної особи такого заходу кримінально-правового характеру як ліквідація.

Крім того, юридична особа зобов'язана відшкодувати нанесені збитки та шкоду в повному обсязі, а також розмір отриманої неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.

5. Коли застосовуються заходи кримінально-правового характеру.

1)  При вчиненні уповноваженою особою злочину, наведеному у п. 3.
2)  Цей злочин повинен вчинятись від імені та в інтересах юридичної особи або лише від імені юридичної особи у випадку злочинів, передбачених ст. ст. 258-258-5  КК України.
Наведене формулювання закону значить, що уповноважена особа юридичної особи повинна діяти саме як представник/керівник/службова особа, виконуючи покладені на них офіційно обов'язки, і свідомо вчинити злочин, наслідками якого буде певна вигода для юридичної особи. (Наприклад,   керівник дав хабар задля перемоги у тендерах).
3)  Юридична особа є суб'єктом приватного права і не є органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування, не створена ними і не фінансується ними – це стосовно лише корупційних злочинів.
Щодо інших злочинів, зазначених у п.3,  - юридична особа є як приватною, так і публічною ( органи влади, органи місцевого самоврядування), а також міжнародні організації.

6. Як це працює

Юридична особа стає суб'єктом кримінального процесу з моменту внесення відомостей про неї до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це відбувається одразу після повідомлення особі про підозру у скоєнні злочину від імені та в інтересах юридичної особи.

Це означає, що з моменту внесення відомостей про юридичну особу до Єдиного реєстру досудових розслідувань, така юридична особа стає учасником кримінального провадження.

Водночас це означає, що до юридичної особи, керівник якої вчинив корупційний злочин, може бути застосований такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна (на рухоме чи нерухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті), а також застосовані слідчі дії (гласні і негласні – допит, обшук, спостереження тощо).

Самі ж заходи кримінально-правового характеру можуть застосовуватись лише після винесення щодо уповноваженої особи юридичної особи обвинувального вироку, яким таку особу (керівника) буде визнано винною у вчиненні злочину від імені та в інтересах юридичної особи.

При цьому захищати інтереси юридичної особи може адвокат, керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами на це,  чи працівник юридичної особи, що діє на підставі довіреності. Такий представник юридичної особи має всі повноваження учасника кримінального провадження.

Якщо вас зацікавили окремі питання, пов’язані з темою Інструкції, чи інші питання, – ви завжди можете поставити їх юристам ТІ Україна, відвідавши розділ «Запитання юристу» на нашому сайті.

Посилання

·         Кримінальний кодекс України

·         Кримінальний процесуальний кодекс України

• ← Попередня
• Наступна →