ПОДАТКОВІ ПЕРЕВІРКИ

Кількість переглядів: 198

Про що: 
Надмірні перевірки підприємств змушують керівників цих підприємств погоджуватись на хабар посадовій особі контролюючого органу. Що треба знати, аби не давати хабарів?


Перевірка - це вид контролю, що здійснюється органами та установами державної влади для забезпечення дотримання фізичними та (або) юридичними особами законодавства.

Об'єкт перевірки – це суб'єкт господарювання, який підлягає перевірці. Зокрема це будь-які підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також фізичні особи-підприємці і, у деяких випадках, і фізичні особи (ті, що ведуть діяльність, пов’язану із обов’язковим ліцензуванням).

Предмет перевірки – це саме та область фінансово-господарської діяльності, яка підлягає контролю тими чи іншими державними органами.

Види перевірок

Перевірки можуть бути камеральними, документальними та фактичними. Одночасно це можуть бути планові та позапланові, виїзні та невиїзні перевірки.

Документальні перевірки – основний вид контролю. Вони проводяться як у приміщенні контролюючого органу – невиїзні, так і прямо на підприємстві чи організації.

Основний поділ проводиться на планові та позапланові.

Усі види перевірок повинні проводитись у рамках предмету перевірки, що визначається у наказі голови контролюючого органу про проведення перевірки. При цьому, обов’язком підприємства є надання посадовим особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки (ст.85.2 Податкового кодексу України).

Планові документальні виїзні перевірки проводяться згідно плану перевірок з частотою, що залежить від надійності об’єкта перевірки. Порядок розробки плану-графіка, критерії для розподілу різних платників податків за критерієм надійності та величини встановлено у Наказі Державної податкової адміністрації України від 27 червня 2012 року N 553. 

Частота перевірок може складати від 1 разу на 3 роки для найбільш надійних підприємств, для підприємств середньої надійності – 1 раз на 2 роки і для ненадійних – 1 раз на рік.

Підприємство, що перевіряється, повинно бути повідомлене не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки. Підприємству вручають під розписку або надсилають рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Документальна позапланова перевірка проводиться без попередження, але за умови ознайомленняперед початком перевірки з наказом про перевірку та за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених ст.78.1 Податкового кодексу України.

Право на проведення документальної позапланової перевірки надається лише у випадку, коли підприємству, до початку проведення зазначеної перевірки, вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. (ст.78.4 Податкового кодексу України)

Документальна невиїзна перевірка проводиться за тими ж правилами, що і виїзна, лише в приміщенні контролюючого органу, за наявними у цього органу первинної, звітної чи іншої документації без присутності представників об’єкта перевірки.

Фактичні перевірки є виїзними і здійснюються за місцем фактичного провадження підприємством своєї діяльності. Такі перевірки проводяться на відповідність діяльності підприємства документальним носіям. На відміну від документальних виїзних перевірок, - при проведенні фактичних перевірок перевіряючих має бути не менше двох.

Фактична перевірка здійснюється також без попередження. Умовами такої перевірки є видачакерівництву підприємства або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки копії наказу про перевірку, та наявність хоча б однієї з обставин,передбачених ст. 80.1 Податкового Кодексу України.

Камеральна перевірка по суті невиїзна і проводиться у приміщенні органу Державної податкової служби України за наявними звітними матеріалами. Для її проведення не потрібно повідомлятипідприємство.

Загальні підстави проведення перевірок містяться у Законі України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" і Указі Президента України № 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності ".

Що повинні пред’явити контролюючі органи

Для того, щоб провести перевірку у перевіряючих має бути (абз.2 ст.81.1 Податкового кодексу України):

1. направлення, що повинно містити:
  • дату видачі,
  • найменування контролюючого органу,
  • реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта або об'єкта, який перевіряється,
  • мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки,
  • посада та прізвище посадової особи, яка проводитиме перевірку

2. копія наказу про проведення перевірки,

3. посвідчення посадової особи контролюючого органу, яка проводитиме перевірку, яке повинно відповідати даним, вказаним у направленні.

Важливо! Відсутність зазначених документів чи їх неповнота є єдиною умовою, за якої можна не допустити перевіряючих до проведення перевірки.

Відмова платника податків від допуску до перевірки на інших підставах не дозволяється і це може призвести до накладення штрафу від 85 до 170 грн. або від 170 до 225 грн.,  у випадку повторної відмови протягом року (ст. 166-3 Кодексу про адміністративні правопорушеня).

Строки проведення перевірок

Строки проведення виїзних перевірок залежать від кількості працівників та доходів від діяльності за останній рік.

Згідно ч.3 ст.55 Господарського кодексу України підприємства поділяються на:

  • мікропідприємства (не більше 10 найманих працівників і дохід не більше, ніж еквівалент 2 млн. євро);
  • малі підприємства (не більше 50 найманих працівників і дохід не більше, ніж еквівалент 10 млн. євро);
  • і великі підприємства (не більше 250 найманих працівників і дохід не більше, ніж еквівалент 50 млн. євро). 

    Інші суб’єкти господарювання належать до суб’єктів середнього підприємництва.

Примітка. Відповідно до Закону України від 22.03.2012 № 4618-VI малим підприємництвом вважається підприємство, яке має до 50 найманих працівників та річний дохід не більше, ніж еквівалент 10 млн. євро (включає в себе поняття малого і мікропідприємтва).

За Податковим кодексом України строки проведення планових виїзних перевірок:

  • 30 робочих днів для великих підприємств,
  • 10 для суб'єктів малого підприємництва,
  • 20 для інших.            

Продовження строку можливе за рішенням керівника контролюючого органу на 15, 5 і 10 днів відповідно.  

Строки проведення позапланових виїзних перевірок складають:

  • 15 робочих днів для великих підприємств,
  • 5 для суб'єктів малого підприємництва,
  • 10 для інших.

Продовження строків - також за рішенням курівника контролюючого органу на 10, 2 і 5 днів відповідно.

Примітка. До цих строків не відноситься перевірки, що проводяться за наявності обставин, визначених у ст. 78.1.8 Податкового Кодексу України, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу і складає 30 робочих днів.

Особливі строки проведення позапланових перевірок існують для фізичних осіб-підприємців, які не мають найманих працівників – 3 дні. Продовження цього строку можливе за умов, визначених абз. 3 ст. 82.2 Податкового кодексу України.

Фактичні перевірки проводяться не довше 10 робочих днів з можливістю продовження на 5 днів.

Примітка. Обмеження у строках та підставах проведення перевірок, не поширюються на перевірки, що проводяться на особисте прохання суб'єкта підприємницької діяльності, або перевірки, що проводяться відповідно до кримінально-процесуального законодавства, а також на перевірки суб'єктів господарської діяльності, які мають заборгованість із заробітної плати працівникам (п.15 Указу Президента України № 817/98).

Результати перевірок та порядок їх оскарження

За результатами перевірки, у випадку встановлення порушень у певній сфері діяльності підприємств, контролюючими органами складається акт.

Якщо ніяких порушень не виявлено, складається довідка.

Особи, щодо яких складався акт перевірки, зобов’язані його підписати і вказати, у разі бажання, свої зауваження до проведення самої перевірки.

Також такі зауваження можна протягом 5 робочих днів надати контролюючому органу письмово у вигляді.

На підставі акту перевірки у випадку порушення контролюючий орган складає повідомлення-рішення. У ньому контролюючий орган визначає суму податкового зобов'язання, яке слід сплатити суб'єкту господарювання.

Важливо!

Акти перевірки не оскаржуються, оскільки не є рішенням суб'єкту владних повноважень і не мають обов'язкового характеру, а лише фіксують певні обставини, та не можуть, як такі, самі по собі, порушувати права та законні інтереси осіб.

Оскаржити повідомлення-рішення можна до контролюючого органу вищого рівня, аж до Державної податкової адміністрації України, та до окружного адміністративного суду за місцем знаходження контролюючого органу, який виніс це рішення.

Строк оскарження до суду – 1095 днів із дня отримання повідомлення-рішення, незалежно від того чи проводилось адміністративне оскарження.

Також суб'єкт господарювання може оскаржити дії чи бездіяльність посадових осіб контролюючого органу, що призвели до порушення порядку проведення перевірки. У цьому випадку суб'єкт господарювання може обрати суд, в якому буде розглядатись справа – місцевому загальному (які є у кожному районі області та кожному районі міста) чи окружному адміністративному суді.

Типові порушення порядку проведення перевірок з боку контролюючих органів

  1. Порушений 10-денний строк на повідомлення про проведення перевірки або таке повідомлення не було надіслане контролюючим органом і не було отримано підприємством, яке перевіряється.
  2. Відсутність пред’явлених перед самою перевіркою або надісланих підприємству, що перевіряється, направлення про проведення перевірки, копії наказу, службового посвідчення посадової особи контролюючого органу.
  3. Пред’явлені чи надіслані документи контролюючих органів складені з порушенням вимог.
  4. Відсутність підстав до проведення позапланових чи фактичних перевірок.
  5. Посадові особи контролюючого органу, які проводять перевірку,  виходять за межі предмету (об'єкту) перевірки, який обов'язково визначається наказом про проведення перевірки.
  6. Посадова особа контролюючого органу, який проводить перевірку, відмовляється ставити підпис у Журналі відвідувань представників контролюючих органів (п.7 Указу Президента України № 817/98)

Форма і порядок ведення журналу встановлена Наказом Державного комітету з розвитку підприємництва від 10.08.98 р. № 18 «Про затвердження форми і Порядку ведення Журналу відвідування суб'єкта підприємництва контролюючими органами»).

7. Перевірка триває довше, ніж це визначено ст. 82 Податкового кодексу України.

8. Посадові особи контролюючого органу після проведення перевірки розголошують відомості, що містять комерційну таємницю суб'єкта господарювання.

Основні види порушень податкового законодавства підприємством, за які встановлена адміністративна відповідальність

  1. Порушення порядку приймання готівки  для подальшого  її  переказу (стаття 163-13 КУпАП України).
  2. Порушення    порядку   проведення   готівкових   розрахунків   та розрахунків  з  використанням  електронних  платіжних  засобів  за товари (послуги) (стаття 163-15 КУпАП України).
  3. Ухилення від подання декларації про  доходи  (стаття  164-1 КУпАП України).
  4. Порушення законодавства про збір та облік  єдиного  внеску  на  загальнообов’язкове державне соціальне страхування   (стаття   165-1 КУпАП України).
  5. Порушення   порядку  припинення юридичної  особи  або  підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця  (частини  третя  - сьома статті 166-6 КУпАП України).
  6. Перешкоджання уповноваженим   особам  органів  доходів  і  зборів  у  проведенні перевірок (стаття 188-23 КУпАП України).

Протокол про адміністративне правопорушення складає посадова особа контролюючого органу.

На підставі протоколу контролюючим органом виноситься постанова про адміністративне правопорушення, якою і накладається стягнення (ст.234-2 КУпАП України).       

Оскаржити постанову про адміністративне правопорушення можна до місцевого загального суду за місцезнаходженням контролюючого органу протягом 6-ти місяців з моменту, коли особа, щодо якої винесена постанова, дізналась або повинна була дізнатись про існування такої постанови.

В п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» сказано: 

"Установити, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій."

Більше інформації стосовно мораторію можна побачити за наступними посиланнями: 




Посилання

  • Коментарі
Завантаження коментарів...