ПЕРЕХІД НА ЄДИНИЙ ПОДАТОК

Кількість переглядів: 220

Про що: 
Хто має право здійснювати підприємницьку діяльність зі сплатою єдиного податку. Коли вам можуть відмовити у реєстрації платником ЄП.


Єдиний податок – це податок, що має сплачуватися фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування. Спрощена система оподаткування являє собою спеціальний податковий режим, запроваджений для стимулювання малого бізнесу в Україні. Її відмінною рисою є відносна легкість ведення бухгалтерського обліку. Однак не кожен бажаючий може перейти на спрощену систему оподаткування – особа має відповідати певним вимогам і займатися відповідними видами діяльності, мати показники об’єму доходів та допустиму кількість робітників.

Стаття 291 Податкового кодексу України (ПКУ) передбачає чотири групи платників єдиного податку. Вони можуть надавати побутові послуги, згідно переліку, куди, зокрема, відносяться: виготовлення за індивідуальним замовленням взуття, швейних виробів, виробів зі шкіри та хутра, шкіряних галантерейних і дорожніх виробів, спіднього одягу, текстильних виробів і текстильної галантереї; головних уборів; килимів і килимових виробів тощо; послуги з ремонту взуття; годинників; ювелірних виробів; велосипедів; одягу та побутових текстильних виробів; трикотажних виробів; шкіряних галантерейних і дорожніх виробів; електропобутової техніки та інших побутових приладів тощо; ритуальні послуги тощо.

До першої групи – можуть перейти фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;

До другої групи - ФОП, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

  • не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
  • обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Але якщо ФОП надає посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, то він належить до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи. А саме:

До третьої групи можуть перейти ФОП, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;

До четвертої групи можуть перейти сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

В п. 291.5 ПКУ вказано, які особи не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп. В п. 291.5-1  ПКУ передбачено, які особи не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи.

Платниками єдиного податку можуть стати:

  • щойно зареєстровані підприємці;
  • підприємці, що переходять із загальної системи оподаткування.

Щоб зареєструватися платником єдиного податку треба подати відповідну заяву за місцем реєстрації в орган Державної фіскальної служби.

Відповідно до п. 299.6 ст. 299 ПКУ підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

  • 1) невідповідність такого суб’єкта господарювання вимогам статті 291 Податкового кодексу України (щодо виду діяльності, обсягу доходів за рік, кількості найманих працівників);
  • 2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
  • 3) подання протягом календарного року більше одного разу заяви про перехід на спрощену систему оподаткування.

Якщо вас зацікавили окремі питання, пов’язані з темою Інструкції, чи інші питання, – ви завжди можете поставити їх юристам ТІ Україна, відвідавши розділ «Запитання юристу» на нашому сайті.




Посилання

  • Коментарі
Завантаження коментарів...