антиКОРУПЦіЯ.in.ua

Платні медичні послуги

Про що: 
З цієї інструкції Ви дізнаєтесь про те, які платні послуги можуть надавати державні та комунальні медичні заклади.

Що потрібно знати про права пацієнта.

Перш за все, пам’ятаймо, що Конституція України (ст. 49) визначає, що у державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно.

Первинна, а особливо швидка медична допомога (постановка діагнозу, амбулаторне лікування, денний стаціонар і т. д.), у нашій країні, відповідно до законодавства,  безкоштовна.

Однак, на практиці, державні та комунальні медичні заклади надають багато платних послуг.

Які послуги можуть надаватись за плату?

Перелік послуг, які комунальні та державні медичні заклади можуть надавати за плату, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1138.

До згаданого переліку вносились численні зміни, на сьогодні він містить два розділи і відповідно 34 та 7 послуг, які стосуються саме прав пацієнтів.

Ще є розділ третій - перелік послуг, що надаються вищими медичними навчальними закладами та науково-дослідними установами.

У цій інструкції ми розглянемо саме перші два переліки.

Отже, державні та комунальні заклади охорони здоров’я можуть надавати такі платні послуги:

1. Косметологічна допомога, крім тієї, що подається за медичними показаннями.

2. Анонімне обстеження та лікування хворих, заражених хворобами, що передаються статевим шляхом, а також хворих на алкоголізм і наркоманію (крім обстежень на ВІЛ та СНІД).

3. Лікування безпліддя, включаючи хірургічні методи, штучне запліднення та імплантацію ембріона.

4. Оздоровчий масаж, гімнастика, бальнеологічні процедури з метою профілактики захворювань та зміцнення здоров'я дорослого населення.

5. Консультування і лікування осіб з вокальними порушеннями або з метою їх профілактики, подання фоніатричної допомоги.

6. Лікування логоневрозів у дорослих.

7. Операції штучного переривання вагітності в амбулаторних умовах (методом вакуум-аспірації у разі затримки менструації терміном не більш як на 20 днів) та у стаціонарі (до 12 тижнів вагітності), крім абортів за медичними і соціальними показаннями.

8. Медичні огляди:

для отримання виїзної візи (крім службових відряджень державних службовців та при виїзді на лікування за наявності відповідних медичних документів);

попередні профілактичні медичні огляди при прийнятті на роботу;

для отримання посвідчення водія транспортних засобів (крім випадків, коли медичні огляди проводяться за направленнями органів державної служби зайнятості);

медичні огляди для отримання дозволу на право отримання та носіння зброї громадянами, а також відповідні періодичні профілактичні медичні огляди.

9. Протезування, в тому числі зубне, слухове та очне.

10. Корекція зору за допомогою окулярів та контактних лінз.

11. Стоматологічна допомога, що подається населенню госпрозрахунковими відділеннями, кабінетами закладів охорони здоров'я.

12. Медичне обслуговування закладів відпочинку всіх типів, спортивних змагань, масових культурних та громадських заходів тощо.

13. Лабораторні, діагностичні та консультативні послуги за зверненням громадян, що надаються без направлення лікаря, зокрема із застосуванням телемедицини.

14. Медична допомога хворим удома, зокрема із застосуванням телемедицини (діагностичне обстеження, процедури, маніпуляції, консультування, догляд).

15. Перебування у стаціонарі батьків у зв'язку з доглядом за дітьми віком понад 6 років, якщо це не зумовлено станом хворої дитини.

16. Перебування батьків разом з дітьми в дитячих санаторіях та надання їм послуг лікувального, профілактичного та реабілітаційного характеру.

17. Надання санаторно-курортних послуг (реалізація путівок).

18. Проведення профілактичних щеплень особам, які від'їжджають за кордон за викликом, для оздоровлення в зарубіжних лікувальних або санаторних закладах, у туристичні подорожі тощо за власним бажанням або на вимогу сторони, що запрошує.

19. Проведення профілактичних щеплень усім особам, які бажають їх зробити поза схемами календаря профілактичних щеплень в Україні.

20. Діагностика, профілактика та лікування в госпрозрахункових кабінетах народної і нетрадиційної медицини.

21. Медичне обслуговування, зокрема із застосуванням телемедицини, за договорами із суб’єктами господарювання, страховими організаціями (в тому числі з Фондом соціального страхування України).

22. Медичне обслуговування, зокрема числі із застосуванням телемедицини, іноземних громадян, які тимчасово перебувають на території України, в тому числі за договорами страхування.

23. Обстеження, консультування та лікування хворих із сексуальними розладами, за винятком тих, які є симптомами тяжких психічних розладів.

24. Проведення судово-психіатричної експертизи за межами територіального розподілу.

25. Проведення судово-медичної та судово-психіатричної експертизи у цивільних справах.

26. Надання висновку фахівця з питань судово-медичної та судово-психіатричної експертизи на запити юридичних і фізичних осіб.

27. Проведення судово-медичних досліджень за замовленням іноземних громадян.

28. Реалізація компонентів та препаратів, виготовлених з донорської крові.

29. Видача бланків особистої медичної книжки.

30. Стажування лікарів (провізорів) - інтернів у базових закладах та установах охорони здоров'я, якщо ці лікарі (провізори) - інтерни:

закінчили недержавні вищі медичні (фармацевтичні) заклади освіти;

закінчили державні вищі медичні (фармацевтичні) заклади освіти на умовах контракту;

прийняті на роботу в недержавні заклади охорони здоров'я (недержавні фармацевтичні заклади, підприємства);

повторно проходять інтернатуру;

бажають отримати другу спеціальність в інтернатурі.

31. Підготовка і навчання з відповідною видачею сертифіката працівників немедичних спеціальностей (громадян за їх бажанням) практичним навичкам подання невідкладної медичної допомоги.

32. Видача копії медичної довідки, витягу з історії хвороби.

33. Проведення у порядку, визначеному МОЗ або уповноваженим ним органом, у лікувально-профілактичних закладах клінічних випробувань лікарських засобів, у тому числі медичних імунобіологічних препаратів, медичної техніки, виробів медичного призначення та медичних технологій.

34. Реалізація радіофармпрепаратів.

35. Проведення мікробіологічних, паразитологічних, молекулярно-генетичних, хімічних, токсикологічних та фізичних досліджень, що не належать до медичної допомоги населенню, та оформлення їх результатів.

36. Послуги пралень за договорами.

37. Транспортні послуги (перевезення вантажів), здійснення вантажних робіт.

38. Надання в користування автомобільних стоянок, паркування автомобілів та інших транспортних засобів.

39. Перебування громадян за їх бажанням у медичних закладах з поліпшеним сервісним обслуговуванням.

40. Виготовлення, вирощування та реалізація продукції підсобними господарствами, лікувально-виробничими та виробничими майстернями, молочними кухнями, закладами громадського харчування.

41. Послуги з підготовки тіла покійного до поховання або кремації (послуги перукаря, косметолога, бальзамування).

42. Утримання тіл померлих у холодильній камері патолого-анатомічного бюро після дослідження понад норми перебування, а також тих, що знаходяться на зберіганні.

43. Інші платні послуги, передбачені постановами Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 796 “Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності” (Офіційний вісник України, 2010 р., № 67, ст. 2410) та від 28 липня 2003 р. № 1180 “Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними науковими установами” (Офіційний вісник України, 2003 р., № 31, ст. 1629).

Зверніть увагу, що перелік вичерпний.

Відповідно, кожен медичний заклад затверджує список платних послуг, які він надає, виключно у межах, визначених постановою КМУ від 17 вересня 1996 року № 1138, переліків.

Тому, при вимаганні від Вас оплатити послуги, які не зазначені у цьому переліку, Ви маєте цілковите право відмовитись від їх оплати, посилаючись на згадану постанову КМУ.

Крім того, таке вимагання може бути розцінено як вимагання хабара, про що Ви можете повідомити правоохоронні органи.

Як і кому повідомляти про корупцію Ви можете ознайомитись тут.

Також Ви можете оскаржити відмову надати Вам послуги до суду. Для цього необхідно для початку отримати письмову відповідь медичного закладу, в якому він зазначає з яких підстав Вам відмовлено у наданні медичних послуг безкоштовно.

До того ж, за відмову в наданні медичної допомоги передбачена кримінальна відповідальність (ст.139 Кримінального кодексу України).

« Стаття 139. Ненадання допомоги хворому медичним працівником

1. Ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого:

штраф до 850 грн.,

позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років,

громадські роботи на строк до 2-х год.,

виправні роботи на строк до 2-х років.

2. Якщо ненадання допомоги спричинило смерть хворого або інші тяжкі наслідки:

обмеження волі на строк до 4-х років,

позбавлення волі на строк до 3-х років.

Додаткове покарання:

позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.»

Важливо!

Є рішення Конституційного Суду України (КСУ) від 25 листопада 1998 року  № 15-рп/98 у справі за конституційним поданням 66 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти" (справа про платні медичні послуги).

Цим рішенням визнано, що перелік платних послуг, який затверджений постановою КМУ від 17 вересня 1996 року № 1138, не відповідає Конституції України - є неконституційним.

Це означає, що згаданий перелік повинен бути визнаний таким, що втратив чинність, що і було зроблено ще у 1999 році.

Тобто, формально рішення КСУ виконано – неконституційні переліки втратили чинність.

Згодом, у 2002 році, були внесені зміни до постанови КМУ від 17 вересня 1996 року № 1138 і затверджені нові переліки платних послуг, які не визнавались КСУ неконституційним.

Якщо аналізувати зміст переліків платних послуг, які діють сьогодні, вони у більшій частині дублюють переліки, які були визнані неконституційними і втратили чинність.

Як свідчить судова практика, при оскарженні вже зміненої постанови КМУ від 17 вересня 1996 року № 1138, суди відмовляють у позовах і мотивують свої рішення тим, що переліки платних послуг, які були визнані неконституційним, вже втратили чинність. А ті переліки, що оскаржують ся зараз – вони не мають відношення до Рішення КСУ.

Отже, описані вище переліки на даний час діють в повному обсязі.

 

Якщо вас зацікавили окремі питання, пов’язані з темою Інструкції, чи інші питання, – ви завжди можете поставити їх юристам ТІ Україна, відвідавши розділ «Запитання юристу» на нашому сайті.

 

Пошук Інструкцій

Наші партнери

merezha.ua

 

Ресурсний центр ГУРТ